Карпати

Карпати, Карпати,
Я з вам ся прощаю.
Про вас я, Карпати,
файну згадку маю.

Про те, як ходили
гірськими стежками.
Цілющу водицю
вбирали вустами.

Як ся піднімали
На гірні вершини.
А звідти – хатинки,
ліси, полонини.

І гори,
що плавно до неба сягають.
Вічні, величні.
Синіють і тануть.

Про те, як нас пані
привітно стрічали,
пани, і панянки.
Здоров’я бажали.

Прощайте, Карпати,
Вільний райський краю.
З тобов ще зустрітися
Думку я маю!

Східниця – Львів – Шевченко, 21.09.1991 р.