Із-під землі, понад лісою в’ється панич.
Чіпко тримається вусами крученими – не відірвете! Ні!
Ніжно вклоняє дзвоник-голівку сонцю услід.
Серце побачить – і стане тануть, як лід.
Нагорний, 21.01.1990 р.
Перегляньте повну добірку віршів Людмили Бурган – авторські поезії про життя, почуття та натхнення. Відкрийте для себе більше творчих робіт у літературній збірці онлайн: https://lyudmila-burgan.com.ua/category/virshi/