Стоїть хатка на горбочку,
Коло неї сосни, верби і дубочки,
Далі зеленіє озима пшеничка,
До зими приготувалась пожовкла травичка.
Біла хатка, чепурненька,
Двері в сіни, в хату,
Свіжо-мазана долівка,
Соломка прим’ята.
У печі вогонь палахкотить,
Тріскотять полінця,
А в чавунцях смакота кипить,
Булькає по самі вінця.
А коли вечір настане
І сонечко сховається в хмаринках,
Бабуся каганчик запалить
І спече картоплю в грубці на жаринках.
За вікном шумить, в димарі стугонить,
А на печі так затишно і тепло…
Це все дитинства чудового мить,
Як тоді жилось безтурботно і весело.
м. Золотоноша, 14.09.2008р.
